Надобраніч, чарівна моя,
Кохана та прекрасна.
Для мене ти сяєш,
Як на небі зірочка ясна.
Вдень — як сонця промінець,
Сліпиш, я немов безумець.
Солодких снів, чекаю зустріч,
Бажаю тобі, надобраніч.
На добраніч, рідна дорога,
Нехай нічка темна тебе оберіга.
Хай добрий сон тобі присниться,
Твоє бажання хай здійсниться.
Не знаю, думаєш чи ти про мене,
Бо думки мої лише про тебе!
На добраніч, моє щастя,
Хай ця ніч буде пухнаста:
Теплих снів, п’янкої мрії...
Хай ця ніч тебе зігріє,
Замість мене, завтра ж знову
Матимемо ми розмову...
Ночі доброї, чистої, ніжної,
Щоб приходили сни білосніжні,
Аби лагідність тихої ночі
Не тривожили мрії дівочі.
Ми з тобою будемо удвох,
Заколише нас ніжно сам Бог,
У фантазіях мрійного сну
Подарує любові весну!
Добраніч, кохана, бажаю!
Міцним буде твій нехай сон,
Хай янголи оберігають,
Морфей хай захопить в полон.
Добраніч тобі, моя мила,
Вночі відпочинь на всі сто.
Як нові, щоб знов стали крила,
Щоб їх не пошкодив ніхто.
Моя мила, на добраніч,
Будуть сни нехай прекрасні,
Колискову хай співають
Тобі нині зорі ясні.
Відпочинь, моя кохана,
Сил побільше назбирай
І мене назавтра вранці
Ти на злети надихай.
Кохана моя половинко,
Спи солодко, міцно — до ранку.
Хай роси — коштовні перлинки
Пробудять тебе на світанку
Ласкавим відблиском сонця,
Теплом його на щоці...
Хай світ ясний за віконцем
Весь буде — в твоїй руці.
Кохана моя, засинай,
Хай сняться сни кольорові,
Лети собі за небокрай,
Де будуть події чудові.
А я тебе поцілую,
Вкрию тебе покривалом
Завжди тебе люблю я
І завжди мені тебе мало.
На добраніч, спокійно спи,
Я ж не засну, бо в мріях ти.
Вже вечір знову запалив зорі,
Хай уява малює узори,
Фарбами яскравими,
Крилами ласкавими
Хай ніч ніжно огортає,
А день сонечком вітає.
Чорна ніченька на землю
Опустила свої крила.
Спи, поки надворі темно,
Моє щастя, моя мила.
Біля ніг твоїх, кохана,
Хай блищать всі зорі світу.
Ти одна палка, жадана,
Замість мене нехай вітер
Пестить, грається волоссям,
Ніжно дотиком зігріє.
Так, щоби тобі здалося:
Разом ми. Про те я мрію.
